2005 рік сміливо можна вважати особливим роком для ігрової індустрії, адже саме в цьому році у Лос-Анджелесі, що в штаті Каліфорнія, на щорічній виставці під назвою Electronic Entertainment Experience, або просто Е3, найбільші кити ігрової індустрії представили консолі наступного, сьомого покоління. Це були: Xbox 360 від Microsoft та PlayStation 3 від Sony.
Компанії-розробники щедро демонстрували та рекламували гравцям десятки своїх майбутніх проєктів. Як для вже наявних у їхніх вітальнях платформ, так і майбутніх, які лише згодом займуть свої місця у домівках геймерів усього світу.
Ні для кого не секрет, що на презентаціях консолей наступного покоління ігри для них повинні не лише бути просто цікавими самі по собі, але й викликати бажання придбати платформу на яких вони виходять. Це проєкти, що повинні консоль продавати.
У 2005-му цікавих проєктів продемонстрували вдосталь і серед них Killzone 2. Друга номерна частина та третя гра із серії Killzone. Це була гра на яку чекали мільйони гравців по усьому світу.
Killzone 1 (2004) на PlayStation 2
Перша частина серії побачила світ у 2004-у на PlayStation 2 і це була далеко не ідеальна гра. В неї були проблеми із частотою кадрів, анімаціями, збереженнями, які розміщувалися на рівнях дуже не рівномірно, не дуже розумними компаньйонами та багато інших технічних питань.
В той самий час Killzone довела, що шутери від першої особи на консолях мають право на існування. В них комфортно грати на геймпадах і гравцям таке подобається. Адже, окрім стрілянини, у грі був доволі не поганий сюжет та власна унікальна стилістика.
Геймери полюбили першу частину з усіма її проблемами й з нетерпінням чекали продовження. 2 мільйони проданих копій говорять самі за себе.
Killzone: Liberation на PSP
У 2006-у на PSP вийшла гра під назвою Killzone: Liberation, яка стала другою грою у серії, але не повноцінною другою частиною.
Сюжетно вона була продовженням і розповідала про події, що відбуваються через 2 місяці після подій першої гри, але сюжет цей був невеличким і вміщався буквально у декілька абзаців тексту.
Це була невелика, але доволі хороша портативна гра. Спін-офф, який дозволяв поглянути на знайомий сетинг під іншим кутом і підтверджував, що Guerrilla Games даний концепт варто розвивати.
Але повернемось у 2005-й до виставки на якій представили перший трейлер повноцінної другої частини. До відео, яке усіх вразило.
Трейлер Killzone 2 на виставці E3 2005 року
Публіці представили трейлер, який не лише не розчарував фанатів перших двох ігор серії, але й перевершив усі їх очікування. Глядачам було складно повірити, що гра може бути настільки захопливою.
Персонажі, їх рухи, постановка, локації, вибухи й все те, що демонструвалося, виглядало значно кращим за все, що могли бачити геймери раніше.
Сприймалося це не так, що гравці переходили на “некст ген”, вони вламувались у майбутнє на швидкості, вибиваючи двері з ноги. Кращої реклами як для гри, так і платформи, складно уявити. Хоча, не усі вірили, що продемонстроване – це справжні кадри ігрового процесу.
Частина аудиторії вважала, що цей трейлер лише попередньо відрендерена сцена і гра просто не може виглядати настільки реалістично. Самі ж розробники переконували у протилежному.
Вони запевняли, що це реальний ігровий процес Killzone 2, записаний відповідно до специфіки нової консолі.
Гравцям залишалося лише повірити на слово й почати відкладати гроші на PlayStation 3, щоб з її виходом власними руками відчути той дивовижний “некст ген” на дотик, але сталась прикра несподіванка.
Гра, яка гравців цікавила чи не найбільше і заради якої частина геймерів і купувала PlayStation 3, вийшла не на релізі консолі, а через 3 роки. PS3 вийшла у 2006-му, а Killzone 2 у 2009-му. За пів року до виходу PlayStation 3 Slim, але це вже деталі.
Проте, 5 років тривалого та болісного очікування від виходу першої частини й 3 роки від виходу спін-офф для PSP, повноцінна Killzone 2 вийшла. І якою ж вона була?
Сюжет гри Killzone 2
Події Killzone 2 відбуваються через 2 роки після подій першої частини. Це пряме продовження оригінальної історії Killzone (2004) з PlayStation 2.
Друга позасонячна війна все ще триває, але бойові дії вдалося перемістити із планети Векта, на якій проходили баталії першої гри, до рідної планети Хелгастів – Хелган.
Якщо у першій частині інтерпланетарний стратегічний альянс лише оборонявся від нападу, то у другій перейшов у своєрідний контрнаступ і цього разу вже ми штурмуємо столицю ворога.
Гра починається на кораблі, в момент, коли космічний флот ISA направляється до міста Пірр – столиці Хелгану з метою скинути й заарештувати вже знайомого нам імператора науковця Візарі за звинуваченнями у військових злочинах.
Очолює військо добре знайомий нам Ян Темплар, який тепер перебуває у званні полковника і не зобов’язаний особисто брати участь у сутичках, бо він один із тих, хто їх планує. Хоча, до бою рветься.
Граємо ми за сержанта Томаса Севченко з позивним “СЕВ” – одного із солдатів загону Альфа, який бере участь у штурмі ворожої столиці. Очолює загін старий друг та добре знайомий гравцям Ricardo Velasquez або просто “Rico”. Одним словом, команда зібралась амбітна.
Ігровий процес
Отримавши керування у свої руки, одразу помічаєш, що за мірками 2009-го гра виглядає дуже насичено та деталізовано. Анімації та моделі персонажів виконані на високому рівні, що дуже тішить, особливо порівнюючи із тим, що гравці бачили у першій частині, де текстури підвантажувалися із затримкою.
Декілька хвилин нас вчать переміщуватись, знайомлять із персонажами та ситуацією. Згодом відправляють на завдання: висадившись на березі річки, ми повинні прикривати конвой техніки, який рухається в напрямку ворожих укріплень, щоб потужним ударом їх захопити.
Коли починається перший бій, усвідомлюєш два важливі моменти.
По перше, що трейлери не обманули й KillZone 2 – це дійсно дуже динамічний та вибуховий екшн. Буквально гра нового покоління за мірками того часу. Цього від неї не відбереш, бо це факт. Принаймні, на перший погляд.
По друге, до керування потрібно звикати.
PlayStation 3 – це консоль того покоління, коли ще не існувало загальноприйнятої схеми керування. Переміщуються персонажі в іграх зазвичай однаково, а от дії кожен розробник призначав як йому хотілось і це ще той головний біль.
У KillZone 2 персонаж:
- стріляє на R1,
- кидає гранати на R2,
- прицілюється на R3.
Тобто усі динамічні дії, які зазвичай потрібно робити одночасно або дуже швидко, робляться буквально двома пальцями однієї руки. Це не дуже комфортно. Плюс не забуваймо про керування камерою.
Це дуже не звично, тому до схеми керування потрібно звикати. Особливо, якщо Ви звикли грати на сучасних платформах, де усе давно стандартизовано.
Проте, я продовжу стверджувати, що грати у шутери на консолях не лише можна, але й потрібно й ось чому.
Кількість місій та тривалість проходження Killzone 2
У Killzone 2 всього 10 місій, що поділені на задання. Кожна місія проходиться орієнтовно за 30-50 хвилин в залежності від ваших вмінь, навичок та бажання шукати колекційні предмети. В цілому, гру можна пройти орієнтовно 7 годин.
На перший погляд, це не багато, але кожна місія дуже динамічна та насичена подіями. Ми не просто йдемо з однієї точки до іншої, а проживаємо цей шлях.
Кожні декілька хвилин щось відбувається, наші компаньйоні щось творять і немає часу на перепочинок. Вже з першого рівня гравець потрапляє у саме пекло війни майбутнього.
Вороги стали значно розумнішими за своїх попередників і навіть на найнижчій складності змушують вмикати тактику, бо атакувати їх в лоб – далеко не найкраща ідея.
Вони добре навчились не лише стріляти, але й кидатись гранатами. І, що дивує на початку, добре користуватися ножами у ближньому бою.
Боси у Killzone 2
Одним із нововведень гри стали боси. По суті – це такі ж Хелгасти, але у трошки більшій броні та з потужнішою зброєю. Щоб їх знищити, потрібно відшукати слабкі місця та розгадати у якому порядку в них стріляти.
Таких босів усього декілька, але вони добряче розбавляють ігровий процес. На рівні з моментами, коли потрібно користуватися акселерометром геймпаду, щоб крутити вентилі та встановлювати вибухівку. Мені ця деталь сподобалась.
Зброя
Гравцям доступна солідна кількість як вже знайомих, так і нових видів зброї, яка візуально вже стала стильною візитівкою серії на рівні із самими Хелгастами, яких ви ні з ким не сплутаєте.
Локації
Так, як події гри відбуваються на суворій планеті Гелган із скелястою місцевістю та пустелями, не варто очікувати якогось різноманіття локацій. Більшість рівнів – це міська забудова, різні виробничі комплекси або, зрідка, гола пустеля. Сама ж гра традиційно доволі похмура.
Рівні складно назвати коридорними. Вони достатньо великі, щоб можна було обходити ворогів з флангів та маневрувати. В цьому плані дизайнери рівнів попрацювали на славу і навіть скажу, що викрутились.
Сам розмір локацій – це справа другорядна, адже головне, щоб вони були наповнені подіями. Одна з особливостей гри – це можливість руйнувати оточення.
Рухаючись рівнем, помічаєш, як від вибухів та куль руйнуються як окремі частини, так і цілі будівлі. Сьогодні ми до такого звикли, а у 2009-му – це була революція.
І дивлячись на всю цю руйнацію та ефекти, грішно казати про якусь коридорність. Особливо, якщо згадати, що у гру присутня техніка.
Транспортні засоби
Вже у першій місії нам дозволяють сісти у танк і керувати ним, на диво, дуже комфортно та просто. Навіть новачок жанру зможе розібратися буквально за хвилину. А згодом події змушують навчитися керувати ще й величезним екзоскелетом або просто роботом.
Як і у попередній грі з PSP, механіки техніки пропрацьовані дуже добре. Керувати ними просто і цікаво, але, пройшовши гру повністю, розумієш, що їх замало. Тобто, не самих видів техніки, а місць, де б нею користуватися.
Як і раніше, під кожен тип відведено по одному рівню і логічно запитати, а для чого ж тоді було витрачати купу сил та ресурсів, щоб дозволити гравцям поїздити ними сумарно добре, якщо 30 хвилин?
Мультиплеєр Killzone 2
Перше, що спадає на думку – це мультиплеєр, який справно працював аж до 2018 року. Багатокористувацький режим налічував:
- 14 мап,
- 15 видів зброї,
- до 32 користувачів у грі одночасно.
Переглядаючи сотні доступних записів гри та спираючись на те, що розробник підтримував роботу серверів аж 9 років, він був доволі не поганим за мірками того часу.
На жаль у другій частині Killzone вже немає можливості пограти з другом на одній консолі через спліт скрін, як у першій грі серії, але можна позмагатися із ботами, що доволі весело.
Відсутність спліт-скріну можна навіть логічно пояснити. Хоч, PlayStation 3 й була дуже потужною платформою для свого часу, відтворювати одночасно два зображення разом із усіма ефектами та руйнуваннями локацій вона б не змогла.
Мультиплеєр відрізняється від компанії лише відсутністю системи прикриття, яка дуже урізноманітнює ігровий процес і того ж таки транспорту.
Ви можете зауважити, що я аж занадто причепився до цієї частини гри, але зазвичай гравці критикують розробників за те, що вони щось зробили погано, але у даному випадку гра має готову чудову механіку, якою не дозволяють покористуватися вдосталь і ось саме це мене й непокоїть.
Тим не менше у цій грі окрім транспорту вдосталь цікавих моментів і саме час узагальнити усе, сказане раніше.
Якою була Killzone 2 на PS3?
В цілому, Killzone 2, на мою суб’єктивну думку, – це дуже хороше продовження серії. Сиквел оригінальної історії, якого хочеться побажати усім, як розробникам, так і гравцям.
Guerrilla Games взяли усе те хороше, що було у першій частині на PlayStation 2 і Liberation для PSP. Вдосконалили його, додали щось нове і, що найголовніше, не зламали те, що й так працювало.
Тому цю гру можна вважати третьою частиною серії, хоча вона й має цифру два у назві.
Невелика тривалість гри компенсується насиченістю подій. Це гра із доволі не поганим кінематографічним сюжетом за мірками жанру шутерів.
Історію складно назвати глибокою, а персонажів такими, що їх особистості вдається розкрити, Але перед нами не рольова гра на 150 годин, а шутер від першої особи у якому вдалося збалансувати як сюжетну, так і технічну частину в плані графіки та епічності.
Killzone 2 довела, що серія може змагатися за увагу гравців із такими титанами жанру як Halo та Gears of War. Мільйони проданих копій гри якскраве тому підтвердження.
Я дуже раджу Вам Killzone 2 для ознайомлення, якщо Ви досі не знайомі з нею, а ще краще пройдіть усі 3 гри, які ми вже оглянули, щоб на власному досвіді відчути, як розвивалась серія та змінювались ігрові покоління.
А наша історія ще не закінчуєтьс. Після успіху в 2009 році із Killzone 2, через 3 роки у 2011 Guerilla Games випустила продовження – Killzone 3. І виникає логічне питання, а якою ж вона була?
Читайте також:
