Killzone 3 побачила світ у лютому 2011, через 2 роки після виходу Killzone 2. Це четверта гра у серії, 3 велика повноцінна частина та вже друга гра, розроблена для сьомого покоління ігрових консолей, для PlayStation 3. І перша гра серії Killzone, до якої після проходження особисто у мене виникли питання.
У свій час гравці прийняли гру досить тепло, зазначаючи, що вона стала хорошим продовженням культової консольної серії від Sony та Guerrilla Games.
Власної великої франшизи, яка протягом декількох ігрових поколінь залишалась одним із головних систем-селлерів PlayStation та для багатьох була серйозною причиною, щоб придбати кожну наступну консоль від Sony. Принаймні, для фанатів шутерів та ігор космічної тематики.
Killzone 3 була не поганою грою, але із своїми нюансами. З одного боку, вона привнесла до серії багато технічних нововведень та продовжувала історію попередньої частини.
З іншого, порівнюючи із попередницею, гравці зазначали, що Killzone 2 вийшла набагато більш захопливою та глибокою. Це була дійсно велика пригода, яка демонструвала можливості та потужність сьомого покоління ігрових консолей.
Але як так сталось? Невже Guerrilla Games у другій частині підняли планку якості настільки, що у третій не змогли перевершити самі себе? Чи, можливо, суть гри полягала зовсім в іншому?
Killzone 3: історія та сюжет гри
Сюжет Killzone 3 – це пряме продовження другої частини. Розпочавши нову гру гравець занурюється у події, які відбувають одразу після того, як Ріко та Томас Севченко прориваються до імператорського палацу Візарі (Visari) та вступають в бій з найкращими воїнами Хелгастів.
Той момент, який у другій частині є кульмінаційним і завершує сюжет, що бере свій початок ще у першій грі на PlayStation 2, у третій частині виявляється лише частинкою, аркою великої історії.
Воно й не дивно, адже Сколар Візарі (Scolar Visari), головний антагоніст попередніх ігор, – хоч і був божевільним жорстоким диктатором, який сконцентрував у своїх руках потужну владу, не міг керувати усім особисто й у нього були підлеглі, які у третій частині виходять на перший план. І, як це часто буває у тоталітарних режимах, одразу починається конфлікт та боротьба за владу.
І, спираючись на те, скількох радників та посадовців нам демонструють у кат-сценах, боротьба жаб та гадюк може тривати довго. Друга позасонячна війна все ще триває і кінця-краю їй не видно.
Геймплей Killzone 3
Граємо ми за вже добре знайомого нам із другої частини сержанта Томаса Севченко (Tomas Sevchenko) з позивним «СЕВ», якого супроводжує не менш ексцентричний Ріко Веласкес (Rico Velasquez). Як і раніше, ця парочка не задумуючись підписується на найбожевільніші авантюри та готова братись за будь-яку роботу.
Епічних моментів та хорошої режисерської постановки у Killzone 3 з надлишком. У цьому плані гра ні на крок не відстає від попередника, хоча окремі проблеми та хвороби другої частини також, на жаль, нікуди не поділись.
Ігровий процес динамічний і, як і раніше складається із зачищення коридорних локацій від хвиль Хелґастів, яких на рівнях хоч відбавляй, що й не дивно, адже ми знаходимось на ворожій території.
Цього разу інтерпланетарний стратегійчний альянс в меншості, тому повинен добре продумувати кожен наступний крок. Це момент, який добре розуміє гравець, який аналізує ситуацію у якій опиняється його персонаж, але водночас деталь, яка чомусь майже не підкреслюється сюжетно.
Гра не говорить тобі, що ти повинен бути обережним. Натомість кожна зустріч із ворогами – це обов’язково глобальна перестрілка із десятками жертв. Грубий шутер в усіх значенням цього слова.
В процесі проходження гравець зустрінеться із парою ситуацій, які не пройти без стелсу, але їх лише декілька й вони дуже локальні.
Читайте також: Огляд Killzone 2 на PlayStation 3 українською.
Система ближнього бою
Складається враження, що саме для таких моментів в цій частині й вдосконалили механіку ближнього бою (Brutal Melee), яка тепер стала більш брутальною та складається із різних добивань ворогів, які можна комбінувати у цілі комбо.
Але проблема у тому, що гра настільки швидка, що тобі просто й не хочеться підкрадатись до ворога. Для чого ризикувати зайвий раз, якщо можна ліквідувати його здалеку?
В усіх інших моментах Killzone 3 – це нестримний бойовик, який підштовхує гравця знищувати усе, що рухається, а, якщо щось не рухається, але стоїть на шляху, то його варто підірвати. Об’єктів, які руйнуються на локаціях цього разу стало значно більше.
Зачищення коридорних локацій чергується із рівнями із технікою, які переходять у кат-сцени, де хтось на когось кричить та усі сперечаються. І так по колу до фінальних титрів.
І ніби ж усе це є й у другій частині гри, але там усе більш збалансовано та має кращу подачу. Більш кінематографічно та виважено. У цьому плані Killzone 3 – це грубий рейковий шутер в стилі біжи-стріляй, з поправкою на те, що бігати дозволяють особисто.
Види транспорту: робот та джет-пак у Killzone 3
Вже традиційно у новій частині Killzone Guerrilla Games додали декілька нових видів зброї до вже наявної та поповнили парк техніки.
Додано можливість побігати на новому роботі, який дуже схожий на робота із другої частини, але слово “бігти” тут ключове, адже він значно більш маневровий.
Згадали розробники, що у спін-оффі на PSP був цікавий джет-пак і також додали його сюди. Запас потужності у нього не великий, тому далеко залетіти не вийде, але перестрибувати великі урвища та провалля тепер можна без проблем.
Огляд Killzone Liberation на PSP
Користуватися ними можемо не лише ми, але й вороги, тому тепер потрібно активно моніторити небо, бо з’являються такі пілоти раптово та переміщуються переважно групами.
Якщо у другій частині Killzone Вам також сподобався рівень із танком і Ви очікуєте знову покататись на ньому у третій, то я Вас розчарую, бо такий тут відсутній. Натомість з’явилась можливість буквально один раз відчути себе в ролі другого пілота космічного корабля та постріляти по ворогах у космосі.
Як це вже стало традиційно для серії Killzone, механіки транспорту реалізовані дуже добре. Керувати ним приємно, просто та хочеться більше, але, на жаль, у третій частині, як і у попередніх, під кожен вид транспорту відведено лише по одному рівню і вони досить короткі.
Як я зазначав раніше в огляді Killzone 2, для мене не зрозуміло, чому, маючи хорошу готову механіку, розробники дозволяють гравцям покористуватись нею буквально один раз. На їхньому місці інший розробник тулив би її усюди, де тільки можна, бо реалізована вона дуже добре, але Guerrilla Games має інший погляд на це питання.
Ігрові локації, рівні та стилістика
От що у Killzone 3 мені дійсно сподобалось – це велика різноманітність локацій у порівнянні із другою частиною, де ми весь час проводимо в одноманітній міській забудові.
Цього разу ми маємо можливість відвідати й іншопланетні джунглі із небезпечною рослинністю, і пустельну локацію, і морозні гірські вершини й навіть опинитись у космосі. У цьому плані гра має чим здивувати.
І що найголовніше, Killzone 3 вже не настільки похмура, як друга частина. На початку присутні рівні, де усе максимально темне, що інколи стає складно орієнтуватись у просторі, але згодом, в міру розвитку історії, доля заводить наших персонажів у найбільш неочікувані та різноманітні місця. Часом навіть дуже яскраві та приємні, як зимова локація, яка дуже контрастує із загальним стилем гри.
Я погоджуюсь, що похмура атмосфера – це візитівка та стиль серії, але в окремих моментах зображення настільки темне, що гравцю стає просто не комфортно. І питання не у графіці, а саме у похмурому стилі, який повинен демонструвати усю серйозність та жорстокість війни майбутнього. Колірна палітра із цим справляється, але інколи аж занадто.
Читайте також: Як зробити скриншот на PlayStation 3?
Система укриттів
В технічному плані гра виконана добре й у процесі проходження я не помітив жодних серйозних проблем, які були б варті окремої уваги. Усе, що повинно стріляти – стріляє, усе, що може руйнуватись – руйнується.
Одним із нововведень Killzone 2 була можливість вести вогонь з укриттів. Там ця можливість була, але особисто я користувався нею досить рідко, бо гра динамічна й простіше перебігти в інше місце, ніж ховатись, виглядаючи ворога, який в той час підкрадеться збоку, а ти його не помітиш, бо дивився в інший бік.
У третій частині ця механіка теж присутня і розробники їй приділили трошки більше уваги. Тепер побільшало ситуацій, коли ви будете вести вогонь, прикриваючись якимось об’єктом і механіка стала дійсно необхідною.
Ще краще ховатись навчились і вороги, тому траплятимуться ситуації, коли прийдеться вмикати тактику й думати, як виманити ворога з безпечного для нього місця. Одним із таких рішень може стати можливість повністю або частково зруйнувати об’єкт за яким він заховався.
І хоч зруйнувати усю локацію не вийде, в процесі гри ви помітите, що стало значно більше об’єктів, які можна деформувати чи знищити. У цьому плані розробники дійсно навчились витискати максимум із потужностей PlayStation 3.
Функції 3D та PlayStation Move у Killzone 3
Окрім цього, у грі з’явилось пару експериментальних функцій, як для серії, так і для ігрової індустрії того часу загалом. Перша – це можливість грати у режимі стереоскопічного 3D. Гра у цьому режимі працює із меншою частотою кадрів та нижчою роздільною здатністю.
Далеко не кожен ґеймер того часу мав вдома телевізор із підтримкою 3D та й середньостатистичний гравець навряд чи захоче проходити гру повністю у такому режимі, але у 2011 році – функція 3D була модною і додавали її лише найкрутіші розробники. Здебільшого для того, щоб продемонструвати, що вони це можуть.
Проєктів із підтримкою 3D на PS3 не так і багато – лише пару десятків і Killzone 3 одна з них.
Другий цікавий режим – це підтримка PlayStation Move. Придбавши спеціальний аксесуар у формі автомата та власне два Move-контроллера, гравці мали можливість пройти гру, керуючи персонажем власними рухами. Спираючись на відгуки гравців, реалізована вона досить не погано.
Як на мене, обидва режими є додатковими й з одного боку, демонстрували можливості PS3, і з іншого – є цікавим доповненням для фанатів серії, які вже пройшли гру у звичайному режимі й мають бажання знову повернутись у цей світ, поглянувши на нього під іншим кутом.
Тривалість проходження та інші нюанси Killzone 3
Оцінюючи Killzone 3 в рамках покоління ігор PlayStation 3, можна зробити висновок, що це хороша гра, яку сміливо можна рекомендувати гравцям, які хочуть особисто відчути, якими були кращі шутери на платформі та у сьомому поколінні ігрових консолей. З цим завданням вона прекрасно впорається.
Оскільки Killzone завжди була та залишається головним консольним ексклюзивом PlayStation, саме вона задавала ритм для інших розробників та ігрових серій. І саме розробники Killzone завжди намагались витиснути максимум із потужностей платформи. Спираючись на власний досвід, візьму на себе таку відповідальність і впевнено скажу, що виходило це у них дуже добре.
Але, якщо поглянути на Killzone 3 з точки зору серії, не усе із нею так добре, як хотілося б. Досить багато у ній моментів, які викликають питання.
Третя частина не набагато коротша за другу і тримається у традиційних для серії рамках – до 10 годин на проходження сюжету.
Але як тільки ти починаєш гру, в певний момент ловиш себе на думці, що сюжет якийсь стиснутий і складається враження, ніби з нього вирізані цілі частини, які повинні розповідати більш детальну історію.
Особливо добре це відчувається у кат-сценах, які хоч і досі залишаються якісними та ефектними, виглядають так, ніби створені лише для того, щоб пара персонажів зустрілась, сказала один одному по три речення і розійшлась.
Чомусь зникло відчуття розміреної подачі, коли історію розповідають не лише словами, але й емоціями на обличчях та рухами.
Скажу більше, у Killzone 3 більшість кат-сцен складається із діалогів у яких персонажі не говорять, а кричать один на одного. Зрозуміло, що у таких дискусіях не може бути й мови, щоб герої історії якось розкривались.
Це одна із слабких сторін гри, яка особисто мене непокоїть чи не найбільше, адже я люблю цю серію саме за сюжет і очікував отримати саме велику історію. На практиці ж я проходив гру короткими ігровими сесіями і навіть не встиг насититись атмосферою, як вже побачив фінальні титри.
Наступною хворобою серії, яка мене турбує, є обмежена можливість користування технікою про яку я згадував раніше. Але не варто робити передчасних висновків, адже сильні сторони у Killzone 3 також присутні.
Одна із них – це збережений стиль та атмосфера. Як тільки гравець запускає гру, одразу впізнає унікальну стилістику світу гри, яка починається навіть не з початком сюжету, а ще у стартовому меню.
Мультиплеєр Killzone 3, режим “Botzone”, кооператив
Чи не найбільше покращень та нововведень Killzone 3 отримала для мультиплеєру. Це як вдосконалені режими, які існували ще у Killzone 2, так і абсолютно нові.
Сьогодні багатокористувацький режим вже не працює, адже сервери були відключені у 2018, але гравці все ще можуть відчути, яким він був завдяки режиму “Botzone”, який дозволяє пограти на мапах мультиплеєру з ботами та, що стало просто подаруном для гравців, з другом через спліт-скрін на одній консолі. Це режим, який був у першій частини на PlayStation 2, зник у Killzone 2, але повернувся у Killzone 3.
Що найважливіше, у кооперативі за однією консоллю можна повністю пройти сюжет, що однозначно зараховується до плюсів та сильних сторін гри.
Загальні враження та відгук гравця
Я впевнено можу рекомендувати сучасним гравцям Killzone 3, адже це хороша гра покоління PS3, але варто мати на увазі, що вона не є настільки революційною, якою була друга частина. Такого великого еволюційного розриву, який був між першою та другою частиною у третій — немає.
Якщо уявити, що у Killzone 3 не було сюжету, то усі технічні нововведення можна було б вважати великим та цікавим доповненням, але не повноцінною новою грою. Але розробники вирішили зібрати усі напрацювання до купи і, додавши продовження історії, випустити усе разом, як третю частину.
Ознайомившись із вмістом гри, складається враження, що Killzone 3 розробники вмістили усе те, що з певних причин не змогли вмістити у другу частину. Це не погано, але факт залишається фактом.
Killzone 3 на PS4 та PS5
Чи існує можливість для сучасних гравців пограти у Killzone 3 на сучасних консолях? Ні, на жаль, Sony та Guerrilla Games не перевипускали та не робили окремих видань ігор серії Killzone для PlayStation 4 та PlayStation 5.
Найкраща можливість для нових гравців ознайомитись із іграми серії – це придбати Killzone Trilogy Collection для PS3, яка дозволить пограти у три номерні частини серії Killzone.
